Amphetamine VHQ Амфетамин Кольчугино

Але, бро! Маю для тебе цікаву історію. Уявляй собі, я щойно купив закладки амфетаміну і розшарився на всю катушку!

Давай зразу по нормі, хочу тебе попрощупати, бо ця шняга вартує уваги. Так що, займайся бізнесом, слухай.

От я тут нашов місце, куди можна без б купити дурю. Друг порекомендував мені один місцевий ділер, він знає свою справу. Прийшлося поговорити з ним, як з нормальним хлопцем, бо він розумієш, влучив у наш сленг.

Договірився з ним на зустріч, ну і поїхав я на ділову поїздку. Прямо в центрі, де гуляють панки й гопники, бачу цей ділер, стоїть припаркований в шикарному авто, на автопілоті. Таця святкувала!

Збагнувши, що зараз у мене буде жоско, підбіг до його авто і спродав на рівне місце. Він відкрив капот, а я побачив купу пакетиків. Відразу взяв на пробу один, колюся, і почуваю парадіз!

По заборони, брателки, ця штука фіалить, перекручує голову, але нічого з цим не можна поробити, бо амфетамін - це наша велика дурь. І зрозумівши, що це бруталий поцінуток, не міг стриматися і якраз з такими енергетиками вирушив гуляти по магазинам.

Ти ж знаєш, що колотися з гашишом на вулиці - не найкраща ідея, тому я його не тягнув з собою.

Зустрів двох своїх панібратів - Диму та Хоми, і розмовив їх до нашої неймовірної прогулянки. Вони також не могли відмовитися від частки жоского задоволення. Всі троє на автопілоті, шмагаємо по магазинам з енергетикою, які просто магнітять наші відпалені очі.

Збираємося ми покупати одяг, бо внутрі нас вже гріє від цієї ейфорії. Хома зайшов до магазину в стилі "streetwear", а Дима взяв курс на "hip-hop" вбрання.

Я ж такий лузер, що голова вертиться і не можу вибрати, де мені обрати стильний наряд. Вирішив підбадьорити себе ще однією закладкою, щоб бути на одній хвилі із хлопцями.

В одному магазині, фіксую, що наш тусовщик Дима, молодець, забрав його усякого роду хіпстерську брендову шмотку. Після цього, він вибрав собі новеньку кепку, щоб круто виглядати на нашому гетто клубі.

В той час я вмостився перед вітринами, вихваляючись перед мимоволі проходящими тим, що я такий стильний і остаточно завис на ефектну косуху. Тут, зрозумівши, що маю по тій же лінії, як і скині, швиденько освіжив відчуття результатом дочірньої закладки.

Дощу над яв рулон, драйв і адреналін розлетілися по крові. Моказ як підар, відразу помітив це нове мене, і вирішив підмітити мою зовнішність. Цим замануло мене ще більше. Вона прийшла, заговорила, і вирішила захотіти сотні тисяч моїх гривень.

А що мені робити? В той момент я хотів поплавати по хмарам, але тут таке зветься: тільки хавай челядину. Не втикати б бобровий потік, а просто бити на гошблек.

На жаль, такі пригоди не можна продовжувати вічно, і ми почали повертатись до нашого району, знаючи, що нас жде море усього того самого незабутнього божественного колотого металу.

Отак я купив амфетамін, погуляв по магазинам, вшантажував модників своїми стильними виборами і познайомився з мадам, що взагалі супер. Без проблем скажу, що цей день залишиться в моїй пам'яті надовго.

Мать, алкоголь — это для слабаков!

Знаешь, Бро, на самом деле все гораздо проще, чем кажется.

Меня зовут Маня. Я наркоман-комик из пригорода, градусник наркотиков, если хочешь. У меня есть свои приколы и свои закладки. Они сделаны со всей любовью, со всей нашей Любовью. Как-то раз мы с Мишей проснулись в нашей магнитной закладке. Наши головы были пропитаны этим амфетамином. Вылезли из окна и начали фланировать по улицам, покоряя мир своим отравленным взглядом.

Вот в это время, когда мы противоборствуем с одним брошенным стимулом, на улице встречаем пьяного дебила с пачкой сигарет. Взяли пару сигарет, всунули их себе в карман и продолжили свои городские приколы. Как маньяки, ой-маньяки, нас проперло с самой глубины нашего существа, и мы писали из окна желтой струей, окропляя головы прохожих, которые даже не догадывались, что их жизнь только что становится кусочком истории.

Это был тот вечер, когда мы действительно решили втюхаться, утянуть эту дурь до того самого дна. Мы залезли на крышу одной заброшенной прачечной, и там нас уже ждал наш варщик. Он был странный тип, с постоянно задранной шляпой и глазами, заточенными на одну точку. Он знал, что мы ищем закладки, и готов был помочь нам в этом деле. У него были связи, и он смог достать для нас то, что нам нужно. Мы предложили ему немного денег, и он протянул нам амфетамин.

Бро, это был мой первый раз с амфетамином, и я был готов пойти на все ради этой дурочки.

— Ты знаешь, Миша, я чувствую себя богом. Вот так и хочется жить, забыв обо всем. Ведь в конце концов, нам так или иначе придется умереть, почему бы не сделать это сейчас и здесь? — сказал я, обращаясь к своему другу.

Миша улыбнулся и ответил: "Да, Бро, так давай сделаем это. Мы будем жить на пределе, будем жечь эту жизнь до самого конца."

В эту ночь мы стали настоящими комиками. Мы поднимались на сцену, чтобы развлекать людей своими привычками и своей отравленной душой. Мы не боялись никого и ничего. Мы были свободными и счастливыми в этом мире безграничных возможностей.

Бро, прости, что затянул. Я всегда такой стараюсь быть, особенно перед тобой. Но видишь ли, наркотики меня очень вдохновляют. Иногда их стимулирующее влияние позволяет мне выйти за рамки обыденности и открыть новые горизонты в своей комике.

Итак, Бро, такова наша история.

Мы втюхались в этот мир амфетамином и уплыли на волнах своего сумасшедшего счастья, фланируя по улицам, писая из окна желтой струей и окропляя головы прохожих, которые уже никогда не забудут нас — наркоманов-комиков.

Это были самые безумные дни в нашей жизни, и я никогда не забуду их. Они врезались в мою душу и останутся там навсегда. Ведь я Маня, наркоман-комик, и это моя история.